Верховний Суд визнав незаконним закриття справи проти ексмера Харкова Михайла Добкіна

Верховний Суд України визнав незаконним закриття кримінального провадження проти колишнього мера Харкова Михайла Добкіна у справі так званої «кооперативної схеми». Відповідне рішення касаційна інстанція ухвалила 15 грудня 2025 року, скасувавши вердикти Дзержинського районного суду Харкова та Харківського апеляційного суду.

Нагадаємо, у березні 2024 року суди двох інстанцій закрили справу, пославшись на сплив 15-річного строку давності, оскільки інкриміновані події стосувалися 2008–2009 років. Однак Верховний Суд погодився з доводами прокуратури, що момент завершення злочину був визначений неправильно.

За позицією обвинувачення, злочин вважається закінченим не з моменту ухвалення рішень Харківською міською радою, а тоді, коли відбулося фактичне незаконне заволодіння земельними ділянками — після оформлення державних актів. У цій справі це сталося 18 серпня 2010 року. Відтак, строк притягнення до кримінальної відповідальності спливав лише у серпні 2025 року, а отже, закриття провадження у 2024 році було передчасним.

Суть «кооперативної схеми», реалізованої за каденції Михайла Добкіна, полягала у створенні обслуговуючих кооперативів із формальною назвою «житлово-будівельні». Це дозволяло безоплатно отримувати у власність значні масиви міської землі. Водночас такі кооперативи не відповідали вимогам законодавства: їхні члени не перебували на квартирному обліку, не потребували поліпшення житлових умов, а самі структури часто створювалися за кілька днів до ухвалення земельних рішень.

За даними слідства, лише у 2008 році Харківська міськрада незаконно передала щонайменше 650 гектарів землі. Орієнтовна вартість цих ділянок оцінюється у 4–6 млрд гривень. На той час секретарем міськради був Геннадій Кернес, однак до судового розгляду він не дожив, і справу слухали без нього.

Попри рішення Верховного Суду, експерти скептично оцінюють перспективи процесу. На їхню думку, через затягування розгляду справа може знову завершитися закриттям у зв’язку зі спливом строків давності. Таким чином, вона ризикує залишитися черговим прикладом того, як масштабні корупційні справи в Україні роками не доходять до фінального вироку.